Ювіляри травня
Тодось Осьмачка — серце, що боліло за Україну (15.05.1895- 07.09.1962)
Тодось Осьмачка народився на Черкащині, серед полів і тиші. Він ріс, слухаючи пісні, шелест вітру в житі, і з юності відчував слово, як щось святе.
Життя його було важке: війни, переслідування, божевільні лікарні, втеча за кордон. Але він не зламався — писав, бо не писати було болючіше.
Його поезія — це не просто вірші, це стогін землі, це любов до рідного краю, навіть коли він далеко.
У прозі — як у молитві, він говорив про знищену Україну, про душі, що шукали світло в пітьмі.
Помер самотнім, але залишив нам живе слово — чесне, палаюче, як вогонь у степу.
Марко Кропивницький (22.05.1840– 21.04.1910)
Актор, драматург, режисер. Людина, що дала голос українському театру..
Народився 22 травня 1840 року в селі Бежбайраки (нині Кропивницьке, Кіровоградська обл.). Походив із дворянської, але збіднілої родини. Змалку любив народні пісні, сценки, гумор — усе те, чим жила українська душа.
Навчався в гімназії, а потім у Київському університеті, але залишив навчання. Його тягло до сцени — до живого слова, що будить серце.
У 1870-х почав писати п'єси і грати в театрі. Став одним із засновників першого українського професійного театру — разом із Миколою Садовським, Іваном Карпенком-Карим, Панасом Саксаганським і Марією Заньковецькою.
