Історична довідка
Сучасна людини – це освідчена людина. І завжди найголовнішим завданням школи було, є і буде “сіяти розумне, добре, вічне”. Тож такими “засіювачами” і щедра мартинівська земля. Ціла плеяда талановитих педагогів, які навчили та вивели у світ велику кількість учнів, працювала в нашій школі.
В 1861 році, після відмінення кріпосного права, в нашому селі було відкрито першу школу. Вона розміщувалася у маленькому дерев'яному будиночку з двох кімнат, в яких навчалось три групи учнів. Їх учив один учитель - Царенко Йосип Михтодович.
1903 року в Мартинівці створюється друга школа на місці сучасного фонтану. Пізніше поряд із сучасним адмінбудинком будується нова, так звана Міністерська школа, яку пізніше називали Бораковою. У трьох класах навчалося 15-16 дітей майстрів, заможніх селян та слуг панів з Мартинівки, Беркозівки, Копіюватого чи Лізок. Учив їх новоприбулий з Житомира учитель Борак Дмитро Миколайович. Завдяки невтомній праці Борака Д.М. площа старого кладовища перетворилася на парк в якому розташувалася шкільна пасіка.
У 1911 році будовано приміщення земської школи (нині приміщення краєзнавчого музею).У двокласній школі вивчали арифметику, елементи алгебри, геометрії, фізики, природознавства, географії.
В 1919 році в приміщенні земської школи відкрито реальну школу та школу, яка називалася “Підготовчі курси до хімічної школи”. У 1921році курси були закриті й переведені в м. Смілу, де пізніше були реорганізовані в технікум. 1924 року двокласна реальна школа була реорганізована в семирічну трудову школу.
У 1926 році школу закінчили перші випускники. Директорами школи були: Щербина Зіновій Васильович та Кислий Пилип Прокопович. Агрономію викладали Білан Сидір Савович та Лисогір Пилип Андрійович. Директором школи у 1944 році була Москаленко Настя Леонтіївна, а пізніше Орбей Марія Федорівна. Перші випускники мали по 23-25 років, вони пройшли фашистську окупацію і довгі дороги війни. Четверо випускників стали вчителями, двоє – інженерами, інші здобули професію агронома, техніка- геолога.
В 1950 році розпочав свою діяльність, як директор школи, Кузьменко Іван Максимович. Він заснував музей Людвіка Варинського. В 1974 році збудував школу на 480 місць.
15 липня 1968 року школу перейменували в середню загальноосвітню трудову політехнічну імені Л. Варинського.
Сьогодні наша школа має назву Комунальний заклад "Мартинівський ліцей" і , як раніше, залишається центром освіти та науки в селі Мартинівка.
